Артем Гумілевський

Артем Гумілевський (нар. 1986, Миколаїв) — український візуальний художник, чия практика базується на радикальній тілесності, концептуальній фотографії та безпосередньому досвіді війни. Увійшовши у світ мистецтва після 20 років в аграрному менеджменті, він привносить у свою творчість брутальну, заземлену реальність. Він не просто документує; він використовує свою масивну фізичну форму для конфронтації з ізоляцією, історичною пам’яттю та колективною травмою. Міжнародне визнання йому приніс проєкт «Велетень» / Giant (2020–2022), за який він здобув нагороду Global Peace Photo Award (2022) з виставкою в австрійському парламенті. На тлі російського вторгнення його фокус змістився на колективне виживання, а також фізичне та екологічне руйнування рідної землі (проєкти «Коріння» / Roots, «Руки, що пахнуть хлібом» / Hands That Smell Like Bread).

Його інституційне визнання включає персональні виставки в Одеському національному художньому музеї (2023) та Бібліотеці Клода Леві-Стросса в Парижі (2025). Його роботи зберігаються в постійних колекціях ОНХМ, Музею Харківської школи фотографії (MOKSOP) та Музею сучасного українського мистецтва Корсаків.

Номінант премії PinchukArtCentre Prize 2022 року, митець взяв участь у понад 120 виставках по всьому світу, серед яких Circulation(s), VOLTA NY та Miami Art Basel. У 2025 році він здобув головні нагороди на Kuala Lumpur International Photoawards, Pismo Photo Award та Kolga Tbilisi Photo Award.