Категорія: Без категорії

Spilne Art разом із Ukraine House in Denmark відкрили нову ітерацію триваючого проєкту Марії Куликівської “My Body is a Battlefield. Copenhagen”.

18 листопада серія “Pregnant Series” Марії Куликівської була представлена як інсталяція просто неба вздовж набережної Ukraine House, де її можна буде побачити до 26 грудня. Ці роботи — відлиті з тіла художниці за кілька місяців до повномасштабного російського вторгнення — містять гільзи, фрагменти мін та висушені квіти, привезені з українських фронтових регіонів. Прозорі й вразливі, але водночас сильні та беззаперечно живі, скульптури поєднують теми руйнування та відновлення, перетворюючи людське тіло на місце пам’яті, протистояння та стійкості.

Після відкриття відбулася Artist Talk з Марією Куликівською, яка розпочалася вступним словом Міністерки культури України — Тетяни Бережної, задаючи тон розмові про переміщення, мистецьке самовтілення та роль мистецтва у переживанні травми й утвердженні ідентичності під час війни.

Раніше, у листопаді, під час зустрічі міністрів культури понад 40 країн у Копенгагені, Spilne Art представили роботи Куликівської міжнародній аудиторії — сприяючи обговоренню культурної стійкості та збереження української спадщини. Під час тієї ж події Міністерка культури Тетяна Бережна представила Український фонд культурної спадщини (UCHF).

9 листопада відбулося відкриття виставки Тетяни Овсійчук «Премʼєра, яка не відбудеться» — в межах річної програми Spilne Art у просторі 3.6.9 Space Kyiv.

«Премʼєра, яка не відбудеться» – виставка, де художня інсталяція, живопис, музика, фотографія, театр та кіно обʼєднуються в одній багатовимірній мистецькій композиції.

Це експозиція про пам’ять, біль і спадковість культури, створена мисткинею, художницею костюмів, живопису та інсталяції – Тетяною Овсійчук та платформою сучасного мистецтва Spilne Art. 

Музичне полотно виставки створене музичною режисеркою, співачкою, композиторкою та хормейстеркою – Сусанною Карпенко. Авторка світлин – фотохудожниця Соня Плакидюк. Фільм-перформанс – режисер-постановник Нікон Романченко та оператор-постановник Михайло Любарський. У перформансах експозиції «Прем’єра, яка не відбудеться» беруть участь актори театру та кіно Олександр Рудинський, Марина Кошкіна, Віталій Ажнов, Тетяна Міхіна, Сусанна Карпенко.

Це історія про покоління, у яких відібрали можливість написати власну п’єсу. Про культуру, яка проростає всупереч на випаленій землі.

«П’єса не написана, бо українські письменники були знищенні. Вигорівші, вирвані покоління крізь часи й дотепер. Діалог поколінь, який не відбувся. Послідовно перервана спадковість, яка несе за собою розгубленість.» – Тетяна Овсійчук

Дія перша: «Весілля»

Дія «Весілля» – про пам’ять та обрядовість, про забутість, про біль і радість, святість святкування, сакральну важливість. Весілля сироти, одинокість та самотність, приреченість на долю, якої не знаємо.

Дія друга: «Голосіння»

У народній традиції голосіння — це спосіб прожити втрату, дати форму болю, дозволити собі відпустити. У цій дії воно стає музично-вербальною терапією, у якій через «співо-плакання» проживаються ніжність, туга, розпач і відродження.З цього співу-болю народжується колискова — символ пам’яті, життя й продовження.

Експозиція триватиме з 9 листопада 2025 по 11 січня 2026 року за адресою вул.Стрілецька, 24. Детальніше з річною програмою виставок можна ознайомитися на інстаграм-сторінках платформи Spilne Art та 3.6.9 Space Kyiv.

З повним переліком творів експозиції можна ознайомитися за посиланням

24 вересня відбулося відкриття виставки Андрія Касянчука «Майстерня ремонту квітів» — в межах річної програми Spilne Art у просторі 3.6.9 Space Kyiv.

 

«Майстерня ремонту квітів» — це фотодослідження театру як простору перевтілення, де сцена стає місцем перетину болю, надії та відродження. Серія фотографій Андрія Касянчука вивчає, як мистецтво взаємодіє з людською душею та віддзеркалює її досвід крізь призму театру.

Світлини створені автором під час репетицій та вистав у Національному академічному театрі імені Івана Франка.

Проєкт вибудуваний за аналогією з Божественною комедією Данте Алігʼєрі. Символи війни, що стали частиною нашого повсякдення, тут осмислюються через художній прийом зіставлення з Пеклом. Театр, у свою чергу, постає як Чистилище — простір внутрішньої боротьби за надію та оновлення. Кінцевою точкою цього шляху є Рай, який у проєкті символізує емоційне та духовне піднесення.

Експозиція тривала: 24 вересня – 23 жовтня у просторі 3.6.9 Space Kyiv, за адресою вул.Стрілецька, 24. Детальніше з річною програмою виставок можна ознайомитися на інстаграм-сторінках платформи Spilne Art та 3.6.9 Space Kyiv.

З повним переліком творів експозиції можна ознайомитися за посиланням

Раді поділитися, що Spilne Art успішно взяла участь у міжнародному артярмарку Viennacontemporary 2025, який відбувся з 11 по 14 вересня у Відні.

На нашому стенді були представлені роботи Василя Ткаченка (Ляха) та Олександра Крижановського, що увійшли до проєкту Imagines Agentes — візуального діалогу, де образ, пам’ять та емоція переплітаються й взаємопідсилюють одне одного.

З переліком творів авторів можна ознайомитися за посиланням: Олександр Крижановський, Василь Ткаченко (Лях).

19 серпня відбулося відкриття групової виставки «Я пам’ятаю це місце, бо воно памʼятає мене» — в межах річної програми Spilne Art у просторі 3.6.9 Space Kyiv. В експозиції були представлені роботи Антона Саєнка, Богдана Локатира, Василя Ткаченка (Ляха), Маргарити Журунової, Анни Тарадіної, Наталії Лісової, Віталія Кохана, Ганни Гідори та Єви Кафідової. Кураторками проєкту стали Катерина Цигикало та Тетяна Гаук.

Проєкт закликає повернутися до міст і місць, які дають нам силу. У період глибокої втоми, втрат і невизначеності ми інтуїтивно тягнемося до точок опори — реальних чи уявних, зовнішніх чи внутрішніх. Формат місця тут не є буквальним: це може бути місто, у яке хочеться повернутися, кімната з дитинства, запах свіжого хліба, вид із вікна, повітря після дощу, смак маминої страви, дотик до кори дерева, яке ще стоїть. Це — простори, які зшивають нас докупи, тримають на плаву, надають тіла нашій пам’яті й нашій присутності.

Місце — це не лише географія, а й емоційний стан. Це може бути спогад, мрія, вигаданий ландшафт. Це може бути точка, куди ми уявно повертаємось, коли стає важко. Але вже довгий час для багатьох саме місце стає лише спогадом. Війна нещадно зносить з лиця землі цілі міста, які були для когось домом, світлом, основою. Ми спостерігаємо, як реальні місця трансформуються у фантомні — вони більше не існують у фізичному вимірі, але продовжують жити в нас.

Цей проєкт — спроба зібрати карту внутрішніх міст, інтимних територій, які живлять і тримають нас. Це діалог із власними джерелами сили. Ми хочемо поставити питання: Де твоя точка сили? Яке місце тебе тримає? Що відновлює тебе, коли все руйнується?

Виставка об’єднує художні висловлювання, які досліджують досвід втрати і віднайдення місця — як фізичного, так і ментального. Це простір для ностальгії, але й для ствердження: навіть якщо місце зруйновано, його присутність у нас здатна дати опору. Через мистецтво ми шукаємо нові способи пам’ятати, проживати і повертатися — знову й знову — туди, де нам стає легше дихати.

Експозиція тривала: 19 серпня – 15 вересня у просторі 3.6.9 Space Kyiv, за адресою вул.Стрілецька, 24. Детальніше з річною програмою виставок можна ознайомитися на інстаграм-сторінках платформи Spilne Art та 3.6.9 Space Kyiv.

З повним переліком творів експозиції можна ознайомитися за посиланням

13 серпня відбулося відкриття виставки Сергія Майдукова, «Серпень.Ніч.Зима» — в межах річної програми Spilne Art у просторі Peremoga.

Виставка «Серпень. Ніч. Зима» є спробою вийти за межі очевидного й формалізованого сприйняття. В її основі – абстрактна геометрія, позбавлена прямих візуальних асоціацій з об’єктами реального світу. Сергій Майдуков навмисно нівелює будь-які впізнавані рими, пропонуючи глядачеві автономний простір сприйняття, вільний від наративного тиску. Ці форми не описують, вони звучать – як складна, хаотична, але від того не менш виразна мелодія внутрішнього стану. 

Виставка єднається кількома опорними точками – часовими координатами й внутрішньою згодою автора поділитися цими роботами з глядачем. І хоча їхня зовнішня форма побудована на абстрактній мові, деякі з робіт все ж мають потужний сенсовий фокус – як-от триптих «Серпень. Ніч. Зима.». Ця серія є алюзією на донецький ландшафт і водночас – на донецький міф. Терикон тут – не просто форма, а змінна проєкція сутності.

«У радянську добу вони перебували в контексті ефективної праці, з настанням незалежності терикони ніби починають маркувати злидні і бідність. Надалі вони набувають статусу незрозумілого спадку: вони є, але що з ними робити. Чи не робити? Як використати? Отримувати газ? Засадити зеленню? Використовувати в будівництві?

До кінця першої декади 2000-х терикони стають візитівкою Донеччини. З 2014 року набувають певного статусу спротиву російській агресії, потрапляють в музику, літературу, поезію. З 2022 стають важливими висотами, за які точаться бої. Сьогодні переходять в розряд заповідних явищ, своєрідної Атлантиди чи чогось такого», – зазначає Сергій Майдуков. 

Експозиція тривала: 13 серпня – 12 вересня у просторі Peremoga, за адресою Ярославів Вал, 15. Детальніше з річною програмою виставок можна ознайомитися на інстаграм-сторінках платформи Spilne Art та Peremoga.

З повним переліком робіт автора можна ознайомитися за посиланням

10 травня відбулося відкриття виставки Яна Бачинського, «Час вилизує своїх дітей» — в межах річної програми Spilne Art у просторі Peremoga.

Соло-експозиція художника, куратора та режисера Яна Бачинського — про смуток, що перетворюється на радість, про речі, що повертаються до життя. У своїй практиці митець працює з тканинними барельєфами, скульптурами, відео та особистим архівом — зокрема з одягом, який пережив вигнання, війну і повернення додому.

Серія робіт починалася як щоденник воєнного вигнання. Скульптури були створені з фрагментів побуту, з покинутих і знайдених речей – насамперед з власного одягу автора. Після повернення додому увага художника переключилася на сам матеріал – на спробу оживити недопережите: давнє, сучасне, особисте та чуже. Це історія про зусилля зібрати світ, що розпадається, про індивідуальний спротив і споглядання ентропії.

Експозиція тривала: 10 травня – 14 червня у просторі Peremoga, за адресою Ярославів Вал, 15. Детальніше з річною програмою виставок можна ознайомитися на інстаграм-сторінках платформи Spilne Art та Peremoga.

З повним переліком робіт автора можна ознайомитися за посиланням

28 червня відбудеться відкриття групової виставки «Тихо всередині» мисткинь Ольги Чикало, Тамари Турлюн, Каріни Синиці й Анастасії Лелюк в межах річної виставкової програми платформи Spilne Art у співпраці із простором Peremoga.

Слідуюча виставка – після експозиції Яна Бачинського «Час вилизує своїх дітей» – стає спробою оприявнення сьогодення візуальною мовою. Кожна експозиція через форму, колір, масштаб, театральність і тишу створює окрему фокусну точку, а разом вони складають різноголосе осмислення часу. Митці й мисткині працюють на перетині особистого досвіду і спільної памʼяті: хтось досліджує повсякдення, інші – оприявнюють глибинні образи тяглості поколінь.

«Тихо всередині», кураторкою якої є Тетяна Тадай, досліджує відчуття й стани, які наразі переживає кожна людина; що можуть бути відображеними через чуттєвість сприйняття мисткинь. «Ці стани не завжди комфортні, радше навпаки; їх не можна описати, бо немає слів для того, щоб скомбінувати свої емоції у вже існуючі слова. І в цьому стані варто тільки перебувати», – говорить кураторка.

Експозиція відкривається 28 червня о 17.00 (та діятиме до 27 липня) у просторі Peremoga, за адресою Ярославів Вал, 15. Детальніше з річною програмою виставок можна ознайомитися на інстаграм-сторінках платформи Spilne Art та Peremoga.

У нашому Instagram ви знайдете оновлену інформацію стосовно публічної програми експозиції та графік за яким можливо відвідати простір.

З повним переліком робіт експозиції можна ознайомитися за посиланням

Artist Talk

Запрошуємо вас на відверту розмову про стан-точку між засновницею Spilne Art Наташею Ткаченко, кураторкою Тетяною Тадай та мисткинями експозиції «Тихо всередині» — Ольгою Чикало, Тамарою Турлюн, Анастасією Лелюк.

Зустріч відбудеться 4 липня о 18:30 у просторі Peremoga, Ярославів Вал, 15, Київ. Вхід можливий за попередньою реєстрацією на подію.

Каталог та прайс лист експозиції.

“Колекціонери” – це спеціальна рубрика подкасту “Сноби” у колаборації зі Spilne Art, що відкриває двері у світ українського сучасного мистецтва через історії його головних поціновувачів. Ведуча рубрики – арт-консультантка та засновниця Spilne Art Наталя Ткаченко – спілкується з культурними діячами, підприємцями, меценатами та медійниками, юристами які не просто колекціонують мистецтво, а й змінюють екосистему колекціонування.

Гості рубрики:

➤ Стелла Беніамінова
Засновниця Stedley Art Foundation розповідає про розвиток своєї приватної колекції, підтримку молодих митців та роль українського мистецтва на міжнародній арені. У розмові лунають імена таких видатних художників, як Олександр Животков, Олександр Дубовик та Олександр Сухоліт.

➤ Яна Барінова
Менеджерка проектів ERSTE Foundation, екс-директорка Департаменту культури КМДА, докторка наук Сорбоннського університету. Яна пояснює, що таке культурна дипломатія та чому вона є ключовою для просування українського мистецтва у світі.

➤ Микола Давидюк
Політолог, колекціонер та автор книг розмірковує над тим, як війна і трагедія впливають на популярність мистецтва. Він також ділиться досвідом інвестування в культурні проєкти та своїм баченням українського арт-ринку.

➤ Адам Харлампович
Підприємець, меценат, філантроп і співзасновник ГО “Алгоритм дій” розповідає про те, чому інвестує в українське мистецтво, як у його колекції з’явилися роботи Нікіти Кадана та Олександра Кротевича, а також про розвиток культурних ініціатив у Луцьку.

➤ Гнат Забродський
Юрист у сфері культури, керівник юридичних проєктів у сфері мистецтва говорить про юридичні барʼєри, прояснює проблемні сторони колекціонування – податки, договори, ринкові механізми. А також відкриває завісу над власною мистецькою колекцією.

Кожен випуск – це можливість зазирнути в колекції знакових особистостей і зрозуміти, як мистецтво формує наше суспільство. Слухайте “Сноби” та відкривайте нові імена й ідеї разом зі Spilne Art!

🔗 Прослухати та переглянути епізоди можна за посиланням.

13 листопада у просторі Peremoga відкрилася експозиція “Приховане, мовчазне і майже невидиме” — що досліджує естетику буденного і значення простих жестів у житті.

Ця виставка об’єднала творчість Олени Придувалової та Анастасії Лелюк, які звернулися до особистих переживань, розкриваючи значення простих об’єктів і дій у нашій повсякденності. Роботи мисткинь пропонують глядачам осмислити взаємодії зі стихійними ринками, урбаністичними теоріями та просторами, які стають символами пам’яті та життєвого опору.

Кураторкою виставки виступила: Анна Шабалтій.

Під час експозиції відбулися особливі події: artist talk із мисткинями, які у розмові з Анною Шабалтій поділилися своїми поглядами на естетику простих жестів та розповіли про творчі процеси, які стоять за створенням проєкту, а також кураторська екскурсія, проведена засновницею та CEO Spilne Art Наталією Ткаченко та мисткинею Оленою Придуваловою. Ці зустрічі стали чудовою нагодою глибше зануритися у сенси виставки, відчути її особливий настрій та особисто повзаємодіями, поставити питанням мисткиням.

Дякуємо всім, хто долучився до цієї події, і запрошуємо до нових експозицій у бізнес просторі Peremoga вже у 2025 році.

Чекаємо на вас у світі мистецтва!