Я пам’ятаю це місце, бо воно памʼятає мене

Виставка об’єднує девʼять мисткинь та митців під кураторством Катерини Цигикало та Тетяни Волошиної. Роботи досліджують досвід втрати й віднаходження місця, точок опори — реальних чи уявних, зовнішніх чи внутрішніх.

Поняття «місце» тут може означати не лише географічну точку: це може бути місто, у яке прагнеш повернутися, кімната з дитинства, запах свіжого хліба, вид із вікна, повітря після дощу, смак маминої страви чи дотик кори дерева, яке ще стоїть.

Це — простори, що зшивають нас, підтримують і надають тілесності нашій пам’яті й присутності.